Новини
Biggest 47

Нагода: Ото риба була!

Черкащани – рибалки з дідів-прадідів. Місто завжди славилося своїм рибним базаром, тож недарма історія зберегла нам як нагадування про старі часи "Рибний ряд" у дворі університетського корпусу на Дашковича.

Цілі прарайони жили з промислу – Митниця, Казбет, Василиця. Рибальська громада була другою за чисельністю після грабарської, а коли брати суто містян, то безперечно першою. Ну це ніби як у Одесі, тільки в пропорції та на прісній воді. Ватаги, артілі, а згодом і різні "соцгоспи", а ще переробники з Черкаського обласного тресту рибного господарства... Не одна тисяча люду, словом. А скільки ловили одноосібно! Скажемо просто: кожен. І тягали таких сомів, що коли додому далеченько, то й верхи їхали. А рибу, щоб не пірнала, тримали за вуса. Це мені ще малому дід розповідав, а він, як усі рибалки й мисливці, був дуже чесним чоловіком.

Якось сиділи у садочку Володимира Григоровича Сокоренка все на тому ж Казбеті. Давно його немає, та добра пам'ять про одного з найбільших розбудовників Черкас жива. Казав – якби не риба, то багато що важливого в Черкасах з'явилося б набагато пізніше або й взагалі не збудувалося б. Це була наша валюта, за яку підписи на паперах ставили такі київські та московські товариші, на фоні яких він сам – перший секретар міськкому партії – був "мєлкою сошкою". Квадратні пляшки горілки з перцем та дві – три "золоті рибки" Черкаського рибкомбінату, які на увесь неозорий кабінет духмяніли через кілька шарів пакувального паперу, так прискорювали процес погодження, що дозвільними паперами треба було помахати, аби вони взаємно не позабруднювалися від печаток. Хабарі? Не смішіть. Дай Боже нині посадовцям таких хабарів, які тоді ходили. А гостинці родичам з інших країв? Сало – салом, але без копчених лящів "правильні черкащани" в поїзд не сідали.

Після наповнення чаші водосховища перші роки рибі було непереливки. Та вже з 1964-го розпочався лімітований вилов ляща, судака і сазана. А ще через два роки частка промислового черкаського вилову від загальноукраїнського склала 18%. Цифра! 1967-го у рукотворне море почали випускати малька, вирощеного у ставках гирла Сули – сазана, щуки, синця. На початку 1970-х пішов новий для наших країв вид риби, товстолоб. Одночасно його почали вирощувати також у ставках. У промислових виловах ці коропові родичі фігурують з 1978 року.

Тоді ж в області взялися за новий напрям риборозведення: ставкове. Перший класичний ставок-лиман організували у районі Червоної Слободи в 1973 році. Мав він площу 144 гектари, це приблизно 3,5 черкаських Ювілейних парків. "Пробничок", одним словом. А вже 1977-го на площі 2436 гектарів Рибкомбінат почав будівництво лиманного господарства в районі Худяків.

Рибні хроніки. Черкаський рибтрест був заснований 28 січня 1958 року, у січні 1965 року був реорганізований у Черкаський обласний рибкомбінат, 1998-го – у ВАТ "Черкасирибгосп". В його структурі – рибзавод у Черкасах (1964 рік), рибгосп "В'язівок" (травень 1965 року), рибгосп "Телепино" (листопад 1965 року), рибгосп "Гірський Тікич" (1968 рік), рибдільниця "Червона Слобода" (1970 рік), рибдільниця "Степанці" (1972 рік), рибгосп "Худяки" (1977 рік).

Так, все це прісно і відносно. Той же "Гірський Тікич". Історія вирощування товарної риби тут починається ще 1903 року, коли пан Суходольський, власник так званих Бузівських земель, здав їх в оренду київським підприємцям для вирощування риби. А те, що через 65 років в селі Бузівка було утворене державне рибне господарство "Гірський Тікич" Черкаського облкомбінату, стало лише другим кроком у справі, але не першим. Мало знаємо ми про нашу рибу... Продукція ПрАТ "Черкасирибгосп" сьогодні відома в Ізраїлі, Польщі, Німеччині. А той же "Гірський Тікич" тепер славиться осетровими: стерляддю, осетром, веслоносом. Ну про "потенціал і перспективи" якось не хочеться, є кому. А теперішні ціни на рибу самі бачите.

На фото: Промислово-транспортне судно Черкаського
рибкомбінату виходить у Кременчуцьке море. 1972 рік;
Бригада “Червона Слобода” колгоспу ім. Т.Г.Шевченка.

Борис Юхно  Спалах минулого   21 Листопада 2017, 08:35