Новини
Biggest 11

Громадський банк

Установу Громадського банку відкрили в Черкасах у 1864 році. Це один із перших банків нашого міста. А от будівлю Громадського банку в стилі модерн було зведено в 1914 році на найбільш фешенебельній вулиці Черкас того часу - Хрещатику - на честь 50-річчя діяльності установи на черкаському ринку фінансових послуг. Про це свідчать і цифри на фронтоні – "1864-1914", та літера "L" на фасаді, що є позначенням ювілейного зведення будинку. Округлі форми з рослинними мотивами в архітектурі двоповерхової будівлі характерні для європейського "ар-нуво". Будівництво коштувало майже 19000 рублів. Авторство будинку, як і багатьох споруд Черкас, приписують Городецькому, та це не є доведеним фактом.

Після революції тут розміщувалася редакція газети "Черкаська правда" (нині "Черкаський край"), в якій працював відомий поет-шістдесятник Василь Симоненко, убитий радянськими спецслужбами в 1963 році за активну правозахисну діяльність. Після другої світової війни на першому поверсі будівлі розміщувався цех цинкографії та друкарні плоского друку. В ньому використовувались матеріали, які завдавали шкоду споруді, тому ці цехи були вивезені з приміщення.

У 1998 році до дня народження поета відкрито кімнату-музей. В експозиції "Робочий кабінет В. А. Симоненка" відтворена обстановка тих часів: стіл, стілець, радіоприймач, настільна лампа, чорнильниця, ручка, друкарська машинка, якими користувався молодий журналіст. Також представлені його особисті речі (плащ, капелюх), перші видання його творів, фотографії, документи, листи поета. 

Також нині в цьому приміщені знаходяться ресторан, редакція газети “Вечірні Черкаси” й Аптека-музей «Крещатикъ».

Реставрація аптеки проводилась у середині 2000-их років. Приватний музей має пам'ятки старовини, які були зібрані з аптек і аптечних складів області та стали основою для створення першого подібного музею в Черкасах. У стилізованому під дореволюційну аптеку приміщенні представлені фотокопії документів, знайдених у історичних архівах Києва та Черкас, серед яких указ Миколи I про завезення ліків у аптеки міста, виписки рецептів тодішніх аптекарів тощо. На полицях шаф містяться старовинні колби, мензурки, банки від давніх лікарських засобів. Є тут і аптечні ваги, яким приписують вік у 200—300 років. За словами керівництва музею, зразком для його створення став відомий музей-аптека у Львові. 

Ярослав Лавров  Спалах минулого   01 Квітня 2017, 14:46