Новини
Biggest large 31

Олександр Красюк: не потрібно боятися шукати щось нове

У п’ятницю  «Книжковий маестро»  подарував черкасцям унікальну нагоду поспілкуватися із перекладачем творів Стівена Кінга Олександром Красюком та літературним агентом та редактором перекладів Кінга Юкою Гавриловою. 

Після того, як кілька перекладачів зламали зуби об Кінга, тексти  якого своєрідні, важкі та перенасичені цитатами з рок-н-рола і поезії, Олександр Красюк доніс ідею не одного твору відомого американського письменника сучасності до українських читачів. На шляху до літературного визнання пан Олександр змінив багато професій. Так він встиг спробувати себе у ролі музиканта, кравця, рятувальника та охоронця. А  сьогодні Олександр Красюк є відомим українським культурологом, письменником, перекладачем, редактором та ідеологом різноманітних видань. 

Від самого початку творчої зустрічі розгорнулася цікава літературна дискусія, під час якої всі присутні мали змогу обговорити хвилюючі теми, поділитися враженнями від прочитаних творів Кінга в українському перекладі, поставити гостям особисті та фахові питання. Найбільше «кінгоманів» цікавили особливості мови «короля жахів», специфіка добору відповідних українських слів та тонкощі перекладу творів Стівена Кінга загалом. Олександр Красюк поділився секретом не лише перекладу творів Кінга, а й методом його сприйняття. «Добираю слова, які відповідають словам оригіналу. Українська мова багатюща і не потрібно боятися використовувати забуті фрази, шукати щось нове, яке в контексті творів Кінга буде на своєму місці», - розповів він. Олександр Красюк підкреслив, що Кінг пише не жахи, а глибоко-реалістичну літературу, упаковану для найкращого споживання. «У своїх творах Кінг застосовує барвисту психологічну палітру і динаміку. Уважний читач помічає, як змінюється характер персонажів, та й самі герої в різних ситуаціях», - наголошує пан Олександр. 

Як приклад відповідності перекладу, Юка Гаврилова навела творчість Миколи Гоголя, твори якого народжувалися в його голові українською, а виходили в світ вже російською мовою. Літературний агент навіть заохотила присутніх спробувати зробити зворотній переклад. Запекла дискусія розгорнулася стосовно маловживаних українських слів, на що перекладач охоче посилався на українську літературу та на унікальність стилістики Кінга, яку неможливо сплутати. Видатний американський письменник сучасності пише досить складною мовою з використанням діалектів, отже не варто монотонно перекладати одне й те саме слово. «Шукати точне слово – це водночас і складність і задоволення», - ділиться пан Олександр. «Твори Кінга не можна перекладати одразу, потрібно кілька разів повертатися, бо він любить гратися зі словами. Одна фраза повторюється у Кінга в різних контекстах, і хоча, зазвичай, на деталі витрачається багато часу, але це й приносить багато задоволення. Головне піймати ритм і не зупинятися, щоб не втратити зв'язок», - говорить про технологію перекладу Олександр Красюк.

«Деякий час в нашій країні була певна дієта, і читачам пропонувався «знежирений продукт», - проводить невеликий літературний історичний екскурс Юка Гаврилова. – Це стосується, насамперед, української мови, з якої викидалися певні слова, щоб вона була схожа на російську».

Під час зустрічі допитливі читачі не оминули увагою і скандальні переклади кількох романів Стівена Кінга, над якими працювало кілька перекладачів, і, як результат, невдалий переклад з російської мови набув неабиякого розголосу, а видавництво пішло на доволі незвичні кроки - відкликало весь наклад та оголосило про заміну вже проданих екземплярів. Аудиторія також поцікавилася творчими планами гостей заходу на майбутнє. Олександр Красюк прагне приділити більше уваги історичним творам, одним з яких є книга Хіларі Мантель про Томаса Кромвеля, радника Генриха VIII. 

Цікава інформативна літературна зустріч-дискусія з Олександром Красюком та Юкою Гавриловою не лише дала можливість на певний час поринути у світ перекладацьких реалій, а й надихнула на поглиблене вивчення різнобарв’я рідної мови та знайомство з новими творами українських та закордонних авторів.

Замість післямови: Взагалі таку зустріч пропустити було складно і неможливо. В Україні склалася ситуація, коли якісний переклад літератури українською це, частіше за все, пошуки діаманту в його природних умовах. І коли знаходиш такий камінець - то вже дорожиш ним і намагаєшся не загубити. Так, Олександр Красюк став таким діамантом серед перекладачів. Не єдиним, але доволі знаковим на мою думку. І коли я бачу книгу, де вказано його ім'я то без вагань її раджу, або купую. В залежності від обставин. І хоча, окрім нього, є і інші гарні і професійні перекладачі, але їх завжди можна перерахувати на пальцях. 

Після зустрічі з перекладачем я пошкодував про одне - що тут не було тих, кого лякають незвичні (на їхню думку) українські слова. Чи з ким доводилося дискутувати щодо доцільності вживання певних слів. Як вище зазначено, то та ж англійська мова повна діалектизмів, якими грається Кінг - чому ж наші перекладачі повинні себе обмежувати, та використовувати лише загальновідомі слова? Але це привід для окремої дискусії. А організаторам окрема подяка. Насправді зустрічатися з такими цікавими і відкритими людьми то приємно. І залишаються сподівання на не менш цікаві зустріч і в майбутньому. Але також хотілося, щоб молодь не боялася ставити питання на таких зустрічах. Адже, якщо ти знайомий з роботами людини, то питання накопичуються. Тому позбавляйтеся своїх страхів. І просто читайте. Читайте більше. Читайте українською. Адже в нас є люди, які роблять доволі важку роботу задля цього. 

Павло Задніпряний  Події і Ремарки   22 Травня 2016, 19:15